пронизливий — [прони/злиевией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
пронизливий — I 1) (про вітер, холод тощо який завдає неприємного фізичного відчуття), пронизуватий, дошкульний, різкий, терпкий, у[в]щипливий, проникливий 2) (про звук, голос), різкий, пронизуватий, гострий, проникливий II ▶ див. пильний I, 2), проникливий I … Словник синонімів української мови
пронизливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
вереск — (пронизливий, різкий крик), виск, писк, вищання, ґвалт … Словник синонімів української мови
проникливий — I (який глибоко розуміє суть чого н., правильно оцінює когось / щось, розбирається в чомусь; про розум, здібності тощо такої людини), глибокий, тонкий, пронизливий, видющий, витончений; гострий (про розум, мислення) II ▶ див. виразний I, 1),… … Словник синонімів української мови
вереск — у, ч. 1) Пронизливий, різкий крик, виск. 2) Високий, пронизливий, неприємний звук (від тертя металевих, дерев яних та інших предметів). || Про дуже голосний, різкий звук мисливського рогу, сирени і т. ін … Український тлумачний словник
виск — у, ч. Тонкий, пронизливий крик; звук, що його видає людина або тварина. || Високий, пронизливий звук, утворюваний під час тертя металевих чи дерев яних предметів або під час польоту кулі, снаряда і т. ін … Український тлумачний словник
різкий — а/, е/. 1) Який діє, проявляється з великою силою; дуже сильний, пронизливий. 2) Занадто сильний, міцний або яскравий, що неприємно діє на органи чуття. 3) Чітко окреслений, виразно видимий. || Не розпливчастий (про риси обличчя). || перен.… … Український тлумачний словник
крикливий — 1) (який часто й багато кричить, схильний до крику), крикучий, ротатий; галасливий, горла(с)тий (який дуже голосно говорить, кричить); пронизливий, верескливий (який верещить) 2) (про голос, звук), крикучий; лементливий, верескливий (пронизливий) … Словник синонімів української мови
верескливий — а, е. 1) Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). 2) Який верещить … Український тлумачний словник
